Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року

Друк

Пошук

273

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/3175/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання - Кошелєві С.В.

з участю представника позивача - Завалишин Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.12.2012р. у справі

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

22.09.2011р. до суду з позовом про скасування рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Антимонопольний комітет) звернулось державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі Залізниця). Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30.08.2011р. відповідачем прийнято рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким Залізницю визнано винною у порушенні чинного законодавства, застосовано штраф та зобов'язано переглянути вартість послуг. Вважаючи, що висновки Антимонопольного комітету є помилковими, Залізниця просила задовольнити адміністративний позов.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.12.2012р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Антимонопольний комітет звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди розглянули справу, яка не підвідомча адміністративним судам та зробили помилковий висновок про безпідставність висновків Антимонопольного комітету щодо порушень Залізницею вимог чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом 30.08.2011р. прийнято рішення, яким визнано, що Залізниця на протязі 2009р. - червня 2011р. займала монопольне становище та застосовувала економічно необґрунтовану вартість послуг зі складування вантажу. На цій підставі до Залізниці застосовано штраф та зобов'язано переглянути вартість послуг.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності встановлюються Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі Закон№2210-III), відповідно до статті 4 якого державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Статтею 51 Закону №2210-III органам антимонопольного комітету надано право накладати штрафи на суб'єктів господарювання, а статтею 8 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі Закон №3659-XII) - право звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами, у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

З метою реалізації наданих йому повноважень та у відповідності до статті 12 ГПК України, Антимонопольний комітет звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Залізниці штрафних санкцій, застосованих рішенням відповідача від 30.08.2011р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 2.02.2012р. з Залізниці стягнуто штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції і рішення набрало законної сили.

На час розгляду адміністративного позову судами попередніх інстанцій рішення господарського суду набрало чинності, проте, всупереч приписів статті 72 КАС України не було враховано судами.

Крім того, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у ст. 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки Антимонопольним комітетом складено акт від 6.06.2011р., в якому відповідач зазначив, що розрахунки Залізниці вартості складування вантажу на ділянці землі, яка розташована у смузі відведення, є економічно необґрунтованими.

На цій підставі, рішенням Антимонопольного комітету від 30.08.2011р. визнано, що позивач займав при наданні послуг зі складування вантажу на ділянках землі, що розташована в смугах відведення Залізниці, монопольне становище; визнано, що, зловживаючи цим становищем, Залізниця встановила такі ціни, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосовано штраф та зобов'язано переглянути вартість складування вантажу.

Відповідачем надано докази того, що під час проведення перевірки Залізницею не надавалось будь-яких доказів, що інші суб'єкти господарювання на законних підставах здійснюють складування та збереження вантажу на землях Залізниці. Не містять таких доказів і матеріали адміністративної справи.

Водночас, Антимонопольним комітетом надано докази того, що господарюючі суб'єкти, які мають на власному балансі під'їзді колії, що примикають до залізничних колій позивача, не надавали послуг зі складування вантажу на ділянках землі, розташованих в смузі відведення їх колій.

Крім того, відповідачем надано докази того, що Залізницею встановлювалась різна вартість складування вантажу для різних юридичних осіб без будь-якого обґрунтування цієї різниці.

За таких обставин, Антимонопольний комітет дійшов правильного висновку як про монопольне становище Залізниці при наданні таких послуг, так і про те, що вартість цих послуг не є економічно обґрунтованою, що у відповідності до приписів статті 48 Закону №2210-III є підставою для прийняття рішення про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що судами розглянуто справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки переданий на розгляд судів спір є публічно-правовим та таким, що виник у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень - Антимонопольним комітетом владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.12.2012р. повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.12.2012р.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця».

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Історія справи

Юридические оговорки

О проекте

Партнёры